село Загнітків, Кодимська міська територіальна громада, Подільський район, Одеська область

Настінний народний розпис – один із яскравих компонентів традиційної культури українців. Найбільшого розквіту набув в останні третині ХІХ – на початку ХХ століття. Ще на початку ХХ століття традиція народного розпису поширювалась від Тернопільщини до Дніпропетровщини включно, а на Одещині сягала побережжя Чорного моря. Сільський народний стінопис – жіноче мистецтво, пов’язане з обрядово-ритуальними практиками, упорядкуванням побуту, сімейними  святами, в яких жінка відігравала ключову роль. Настінний розпис виконував різноманітні функції: естетичну, магічну і символічну, ілюстрував єдність людини і природи, відображав рефлексії українців на світосприйняття. 

На півночі Одещини його вивчали на початку ХХ століття, згодом у 1920-х і після тривалої перерви, вже як домашнє ремесло, досліджували в 1970-х роках. У 1980-х роках стінопис зникає як компонент традиційної культури українців. У наш час традиція, яка у ХІХ столітті існувала у формі колективної практики, колективного народного мистецтва, поступово відроджується завдяки індивідуальній творчості аматорів. Село Загнітків знаходиться у придністровській зоні, яка з кінця XV століття активно колонізується українцями насамперед з Поділля. Освоєнню краю сприяла торгівля між Західною Україною і степовим Причорномор’ям і роль Дністра як важливої транспортної комунікації. Поступово землі лівобережжя Дністра навколо Рашкова заселялись, з’являлись нові поселення серед яких і село Загнітків. Безпосереднє сусідство Загніткова з Рашковим – важливим осередком торгівлі, вплинуло на розвиток ремесел у Загніткові З’явилось єврейське містечко, розвивались ремесла, зокрема ткацтво, відоме оригінальною орнаментикою килимів і рушників. І сьогодні в селі можна побачити унікальні зразки народного образотворчого мистецтва. Не оминули увагою загнітківчани і мистецтво настінного розпису. Одними з авторів настінного розпису в селі є Рубанська Інна Григорівна та Коротинська Тетяна Григорівна